Івано-Франківська обласна організація
Профспілки працівників освіти і науки України
76017 м. Івано-Франківськ, вул. Степана Бандери 10А
тел.факс (0342) 52-22-29
тел. (0342) 52-29-53
e-mail: prospilka_if@ukr.net

 
 
 
До відома профактиву
08.07.2020

Скорочення працівників і затримки зарплат: Чого чекати українцям від закону про профспілки?

Журналістка

Свавільні звільнення та порушення конституційних прав громадян чи утвердження принципів правової держави та підвищення рівня захищеності працівників – що насправді чекає на українців у разі ухвалення законопроєкту щодо окремих питань діяльності професійних спілок? Про законодавчу ініціативу, яку просувають в Україні, але не розуміють за кордоном, - у матеріалі 112.ua

 30 червня в Києві в Урядовому кварталі зібрався багатотисячний натовп мітингарів, об’єднаних не політичними гаслами, а цілком конкретними вимогами —  не допустити ухвалення "антипрофспілкового законопроекту № 2681 та інших антисоціальних законів". 

 

Акція проти прийняття законопроєкту №2681
Акція проти прийняття законопроєкту №2681 PON.org.ua
Акція проти ухвалення законопроекту №2681
Акція проти ухвалення законопроекту №2681 PON.org.ua

  

Акція проти прийняття законопроєкту №2681
Акція проти прийняття законопроєкту №2681 PON.org.ua
Акція проти прийняття законопроєкту №2681
Акція проти прийняття законопроєкту №2681 PON.org.ua

  

Річ у тім, що зареєстрований у грудні 2019 року проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок) № 2681 (далі — законопроєкт № 2681), за словами самих представників профспілок та низки міжнародних організацій (зокрема, Міжнародної конфедерації профспілок (МКП), що представляє 200 млн працівників зі 163 країн та територій та має 332 членські організації та Інтернаціоналу освіти — глобальної федерації профспілок освіти, яка об’єднує понад 32,5 млн членів профспілок у 384 організаціях у 178 країнах та територіях світу), не лише нівелює всі функції профспілок, залишаючи українських працівників сам на сам боротись за гідні умови праці, але й суворо порушує міжнародні документи (Конвенції № 87 та 98 Міжнародної організації праці).

Як це можливо в країні з однією з найдемократичніших Конституцій та пріоритетами зовнішньої політики в бік ЄС? Про все по черзі.

Функції, які профспілка виконує сьогодні

У законі України "Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності" профспілка визначається як добровільна громадська організація, що об’єднує робітників, які пов’язані спільними інтересами щодо виду їхньої діяльності як у виробничій, так і в невиробничій галузях, для захисту трудових та соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. 

В Україні профспілки є найчисельнішим громадським об'єднанням, головною метою і завданням якого є захист прав та законних інтересів працівників у галузі охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань:

  • Профспілки виконують функцію контролю над роботодавцями і владою;

 

 Новини за темою

 Якщо на підприємстві створюється профспілкова організація, власник не має права одноосібно на свій розсуд встановлювати норми праці, робочого часу та оплату праці її працівників. Все це відбувається за погодженням з профспілкою (погоджуються також і правила внутрішнього трудового розпорядку, графіки змінності, відпусток працівників, отримання дозволу на залучення до надурочних робіт). 

Тобто в будь-який момент профком співробітників у закладі вищої освіти, на підприємстві чи в комерційній організації може звернутися до роботодавця і вимагати, наприклад, у повному обсязі звіт щодо оплаті праці працівників. 

  • Профспілкові організації є посередниками між працівниками та роботодавцями і владою;

Профспілки узагальнюють пропозиції та зауваження від працівників та від їхнього імені ведуть переговори з роботодавцем (щодо укладення колективного договору) чи з представниками влади щодо ухвалення тих чи інших змін. 

Наприклад, Київською міською організацією профспілки працівників освіти і науки України порушено питання прожиткового мінімуму, колізії між прожитковим мінімумом і мінімальною заробітною платою (удвічі більша за прожитковий мінімум, тоді як усі соціальні стандарти прив'язані саме до першого), великого проценту бідності серед пенсіонерів (не можуть прожити на нинішню пенсію), високого рівня безробіття молоді в Україні та ін.

  • Без профспілкової сторони не може бути подано до ВР законопроєкти соціально-економічного спрямування. 

За словами голови Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександра Яцуня, в освітянській галузі всі законопроєкти "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту" не просто погоджувалися з профспілковою стороною, а представники профспілок навчальних закладів брали активну участь у робочих групах і давали свої пропозиції. Якщо уряд, міністерство або профільний комітет Верховної Ради не враховував цих пропозицій та вимог, представники профспілок збиралися на попереджувальні акції протесту.

"На прикладі профспілки освітян ми можемо сказати, що коли не було враховано робочою групою при формуванні законопроєкту "Про повну загальну середню освіту" наших пропозицій щодо виплати освітянам заробітної плати в повному обсязі (тоді представники партії "Голос" пропонували скасувати надбавки і доплати за певні види робіт), то акція протесту допомогла депутатам ВР ухвалити правильне рішення і зберегти всі гарантії, які були до цього в освітян", — пояснює важливість діяльності профспілок Олександр Яцунь.

 

 Профспілки можуть притягнути до відповідальності роботодавця, який порушує трудові права працівників чи не виконує взятих на себе зобов'язань.

Що пропонується законопроєктом № 2681?

Законопроектом передбачено такі ключові зміни:

  • встановлюється мінімальна кількість членів первинної профспілкової організації — щонайменше 10 членів профспілки, а на одному підприємстві може бути створено не більш ніж 2 первинні профспілкові організації (наразі ж для створення профспілкової організації потрібно від 3 осіб).

Міжнародні організації б’ють на сполох, зазначаючи, що відбувається обмеження реалізації права на свободу об’єднання шляхом необґрунтованого зменшення кількості первинних профспілкових організацій на одному підприємстві. Про це йдеться й у  ст. 36 Конституції України, що регламентує право на свободу об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Особливо ця норма погіршить становище працівників малих та середніх підприємств.

"До прикладу, сьогодні підприємець не може утримати 10 працівників, адже треба платити всі ці податки. Тому він бере одного за трудовою угодою, а іншого - на 0.5 ставки чи на 0.25 ставки, й обходиться 2-3 людьми. А сьогодні ті 2-3 працівників можуть не отримати зарплату. Вони скажуть: ні, створімо профспілку. Але тепер такого права не буде. Тобто в малому та середньому бізнесі, де до 10 осіб, згідно з цією нормою закону, не можна створити профспілку. Чому ми піднімаємо барьер, не передбачений ніяким міжнародним законодавством?" — пояснює заступник голови Федерації профспілок України Євген Драпятий.

  • Виключається зобов’язання роботодавця на вимогу профспілкових органів надавати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, а також зобов’язання роботодавця надавати у тижневий строк інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства.

За словами Євгена Драпятого, зазначена норма шокувала партнерів із закордонних країн, зокрема з Європейської конфедерації профспілок: "Якщо ми говоримо про відкрите суспільство, то про яке обмеження доступу до інформації, яка прямо стосується працівника, йдеться?". Так само, відповідно до нових норм, якщо роботодавець не дотримується законів про працю, про профспілки, про колективні договори чи інше законодавство, профспілка нічого не може вдіяти. 

Проте слід зазначити, що роботодавець все одно буде зобов’язаний надавати на запити профспілкових організацій інформацію щодо виконання колективних договорів та угод.

  • Регламентується створення нового профспілкового наглядового органу щодо контролю діяльності профспілок ("контрольні комісії", учасники яких можуть не належати до профспілки).

Таким чином, відбувається втручання у внутрішню діяльність профспілок, що, за словами представників профспілки, є порушенням Конвенції МОП № 87 (ст. 3), Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (п. а ч. 1. ст. 8), Закону про профспілки (ст. 12).

"Відповідно до нових норм, у закладах вищої освіти не можна створювати профспілки. Йде обмеження права на створення профспілок, адже студенти так само мають бути об’єднаними в питаннях гуртожитку чи розподілу стипендії", — говорить  заступник голови Федерації профспілок України Євген Драпятий.

З цією думкою погоджується і голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь, зазначаючи, що студентські профспілки є ще однією із можливостей об'єднуватися молоді, в цьому об'єднанні усвідомлювати свої соціальні права і боротися за їх реалізацію:

"Молодь має гостріше відстоювати свої законні конституційні права: право на освіту, право на перше робоче місце, право на гідну працю в Україні, а не за її межами".

Експерти також звертають увагу й на те, що відповідно до нових норм, звужуються повноваження профспілок на підприємстві: звільнення працівника без погодження з профспілкою та неможливість вимоги розірвання трудового договору з недобросовісним роботодавцем (керівником підприємства).

"У законопроєкті про працю вони прописують три дні (роботодавець не має звільняти людину так, як йому заманеться). Ніяких трьох днів! Два місяці за погодженням профспілкового комітету. Роботодавець повинен обґрунтувати, чому він хоче звільнити ту чи іншу людину. Тому поки ми дієві, ми як кістка в горлі для багатьох роботодавців і їхніх представників у владі", — додає Олександр Яцунь.

 Крім цього, законопроект позбавляє права на колективні переговори профспілок, до яких належать особи "керівного персоналу", а також виключає із законодавства положення щодо обов’язку роботодавця відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу (вважається, що це положення сприяло зловживанню повноваженнями під час підписання колективного договору і суму можна було збільшувати інколи й до 3% від фонду оплати праці). Так само не передбачено й участь профспілок у законотворчому процесі, як це відбувається сьогодні. 

Але є й інші сторона дискусії. Зокрема, в Європейській бізнес-асоціації, навпаки, говорять, що законопроєкт № 2681 сприятиме приведенню законодавства про профспілки у відповідність до вимог сучасності, утвердження принципів правової держави.

"Адже ще з радянських часів профспілки в Україні мали не зовсім притаманні їм функції управління майном, перевірки роботи закладів торгівлі, громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих закладів, гуртожитків тощо. Водночас через брак часу, який витрачається на вищезазначені функції, профспілки не завжди мають можливість повноцінно здійснювати свої прямі функції – захищати права працівників", — йдеться на сайті організації.

Але чи насправді "до" було найкращим варіантом?

Насправді українські профспілки і до запропонованих змін були дещо обмежені у своїх діях. Зокрема, українське законодавство не встановлює процедуру проведення одного з найефективніших інструментів у Європі — страйку (ст. 44 Конституції України встановлює право на страйк, проте механізму його проведення немає).

Необхідність законодавчого регулювання страйків пояснюється тим, що, по-перше, у сьогоденних умовах складно організовувати інформаційні пікети, а по-друге, вони можуть втратити ефективність, адже навіть електронна петиція вже є неефективною (петиція про нерозгляд законопроекту #2681 як такого, що порушує права профспілок в Україні, набрала 25 тис. голосів).

 Тому залишається унормувати відповідно до європейського стандарту процедуру страйків, щоб громадяни могли в цивілізований спосіб та в межах законодавства апелювати до влади.

"У нас є закон про колективні договори і порядок вирішення колективних трудових спорів, де прописано передстрайкову процедуру: на національному рівні до 90 днів, що нас не влаштовує. Процедура від оголошення вимог до виходу на страйк у цивілізованих країнах (наприклад, у Франції) становить  5 днів", — пояснює важливість ухвалення подібної зміни Олександр Яцунь. 

Оскільки профспілки є одними із сильних інститутів, є привід говорити й про партійну структуру від профспілки у владі -як це було в Ізраїлі, Великій Британії чи в сусідній Польщі (профспілка "Солідарність"). У Верховній Раді є депутати, які представляють профспілки, проте, за словами Олександра Яцуня, це не обранці профспілки: "Об'єднання профспілок повинно від самого початку мати право висувати своїх обранців і вони повинні бути у ВР. У нас достатньо членів профспілок для підтримки, але закон про вибори так прописано, що без партійної структури, без політичної партії, як ліцензії на вхід до ВР, ми не можемо (профспілка об'єднує людей із багатьма політичними уподобаннями), адже профспілка не має статусу політичної сили".

Так само профспілки поряд з урядом, омбудсменом та депутатами мають отримати право законодавчої ініціативи. Адже цікаво, що, до прикладу, один депутат, на окрузі в якого 100 тис. виборців, має право законодавчої ініціативи, а Федерація профспілок України, що налічує понад 5 млн, не має жодного представника у ВР. 

Так чи інакше, але тоді як в усьому цивілізованому світі профспілки є одним із пріоритетів, до яких влада дослухається, про що говорить Конвенція № 87 Міжнародної організації праці та європейські країни, які уклали Меморандум про соціальні пріоритети в кожній країні, в Україні профспілки усунено від фактичної ролі захисту людини праці, ставлячи під питання дієвість ст. 3 Конституції, де вказано, що людина є найвищою соціальною цінністю. 

До речі, слід зазначити, що інформаційний пікет профспілок не минув даремно — процедурне питання було поставлено на голосування і його відтермінували. Якою буде доля законопроєкту, поки невідомо, але слід зауважити, що з огляду на відсутність реакції на листи від міжнародних та європейських організацій, що вказують на важливість перегляду законопроєкту № 2681 та редагування його відповідно до чинного законодавства і міжнародних документів зі сторони української влади, виникає справедливе питання стабільності пріоритетів зовнішньої політики України.

Ірина Шостак

 

Категорія: Головна
 
Переглядів 9462319
Профспілка працівників освіти і науки України © 2009-2013
розроблено Web Soft my site v.0.5